Габбровет– ветеринарний антибіотик, який використовують для лікування телят з несформованими передшлунками (віком до 3 місяців) та свиней при захворюваннях травного каналу, що спричинені Escherichia coli, чутливими до паромоміцину.

Склад:
1 мл препарату містить діючу речовину:
паромоміцин (у формі сульфату) – 140 мг.
Допоміжні речовини: спирт бензиловий, натрію метабісульфіт, динатрій едетат, вода очищена.  

Фармакологічні властивості:
Паромоміцин – природний антибіотик та антипротозойний препарат з групи аміноглікозидів І покоління. Паромоміцин змінює зчитування м-РНК (або і-РНК), що порушує синтез білка. Бактерицидна активність паромоміцину в основному пояснюється його незворотним зв'язуванням з рибосомами. 
Препарат діє бактерицидно та протозоацидно, порушуючи синтез білка в клітинах мікроорганізмів. До паромоміцину чутливі більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, чутливими є сальмонели та шиґели; проте найбільш чутливими до препарату є найпростіші – амеби, лямблії, лейшманії та криптоспоридії.

Спосіб використання та дози:
Габбровет дають перорально з питною водою, молоком або замінником молока.

• Телята: віком до 3 місяцв - 1,25 – 2,5 мл препарату на 10 кг маси тіла на добу (25-50 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла на добу), 3-5 діб з молоком або замінником молока
• Свині: 1,25 - 2 мл препарату на 10 кг маси тіла на добу (25-40 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла на добу), 3-5 діб з питною водою.

Для застосування з питною водою, молоком або замінником молока, слід розрахувати добову кількість препарату, яка ґрунтується на кількості тварин, що підлягають лікуванню, та рекомендованій дозі, розрахованій за формулою, яка вказана в листівці-вкладці.
Для забезпечення правильної дози препарату, слід якомога точніше визначати масу тіла тварин.
Споживання води, молока або замінника молока з препаратом залежить від декількох факторів, включаючи клінічний стан тварин і умови їх утримання, такі як температура навколишнього середовища та вологість.
Для того, щоб визначити правильне дозування, необхідно контролювати споживання питної води, молока або замінника молока, і відповідним чином коригувати концентрацію паромоміцину.
Робочий розчин слід готувати кожні 6 годин (на основі молока або замінника молока) або кожні 24 години (на основі питної води).

Протипоказання:
Не застосовувати Габбровет:

• тваринам з підвищеною чутливістю до паромоміцину, аміноглікозидів або інших компонентів препарату;
• тваринам з порушеною функцією нирок чи печінки;
• дорослим жуйним тваринам;
• індикам через ризик виникнення антимікробної резистентності кишкових бактерій;
• одночасно з сильними діуретиками і потенційно ото- або нефротоксичними речовинами.

Загальні анестетики і міорелаксанти збільшують нейроблокуючий ефект аміноглікозидів. Поєднання цих речовин може викликати параліч і апное.

Особливі застереження при використанні:

• У разі недостатнього споживання води / молока тварин слід лікувати парентерально, використовуючи ін'єкційний препарат, відповідно до рекомендацій лікаря ветеринарної медицини.
• Використання препарату має поєднуватися з належними санітарно-гігієнічними методами утримання, належною гігієною, вентиляцією, відсутністю перенасичення приміщення тваринами.
• Оскільки препарат потенційно ототоксичний і нефротоксичний, рекомендується перед застосуванням оцінити функцію нирок. 
• З особливою обережністю слід призначати препарат новонародженим тваринам внаслідок надмірного всмоктування паромоміцину з травного каналу у них. 
• Використання продукту у новонароджених повинно ґрунтуватися на оцінці користі та ризику лікарем ветеринарної медицини.
• Слід уникати тривалого або багаторазового використання препарату шляхом удосконалення практики управління в господарстві, належного очищення та дезінфекції приміщення. 
• Використання препарату має ґрунтуватися на тестуванні чутливості мікроорганізмів, виділених з фекалій, до пароміцину. Якщо це неможливо, терапія повинна базуватися на місцевій (регіональній, фермерській) епідеміологічній інформації про антимікробну чутливість мікроорганізмів. 
• Використання препарату з недотриманням чи ухиленням від рекомендацій, що вказані в листівці-вкладці на препарат, може збільшити поширеність бактерій, стійких до паромоміцину, і може знизити ефективність лікування аміноглікозидами внаслідок потенціальної перехресної резистентності.
• Аміноглікозиди вважаються критичними антимікробними речовинами у гуманній медицині. Отже, вони не повинні використовуватися в якості засобу першого вибору у ветеринарній медицині.
• Використовувати під час вагітності не рекомендується.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії:
Загальні анестетики і міорелаксанти збільшують нейроблокуючий ефект аміноглікозидів. Поєднання цих речовин може викликати параліч і апное.
Не застосовувати одночасно з сильними діуретиками і потенційно ото- або нефротоксичними речовинами.

Період виведення (каренції):
Забій тварин на м'ясо дозволяють через 20 діб (велика рогата худоба) та 3 доби (свині) після останнього застосування препарату.
Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Умови зберігання:
Сухе темне, недоступне для дітей місце за температури від 0 С до 25 ᵒС. 
Після першого відкриття, слід тримати пляшку щільно закритою.
Термін придатності – 2 роки.

Після першого відкриття пляшки, препарат необхідно використати протягом 6 місяців.
Після змішування з питною водою, препарат слід використати протягом 24 години, після змішування з молоком/ замінником молока – 6 годин.